Перекладено автоматично. Показати оригінал
Доброго вечора, така ситуація: вже третій місяць нормально не можемо адаптуватися, вранці сильно плаче. У нас два вихователя, з одним все нормально, з іншим щось пішло не так з самого початку. Думаю, через те, що у нього важка адаптація, це її напружує — він як її бачить вранці, ще сильніше починає плакати, прямо до істерики. І щоб не бути голослівною, це мені сказала й інша вихователька, за словами няні (няня теж це сказала).
І ще минулого тижня я їй сказала, ну як сказати, я її попросила не кривляти мою дитину. Не вперше, коли я його переодягаю, він плаче і вона починає його кривляти, типу «уууу» (плаче), а син цього не любить і ще більше плаче (такий собі метод адаптації). Один раз я їй сказала, що йому не подобається, так, це чудово і так видно, а вона: «ну зате він заспокоїться» 🤦🏻️. Ну-ну, другий раз знову така ситуація, я їй, йому не подобається, він ще більше плаче, вона: «ну я ж жартую». Після цього вона перестала зі мною вітатися 🤦🏻️.
Так от інша вихователька сказала (запропонувала) мені сходити до старшого вихователя, поговорити. Я їй кажу, вона зараз все їй розповість, ця взагалі нас з'їсть. Але вона сказала, що не розповість, а буде приходити спостерігати. Так от питання: чи були у кого проблеми з вихователями? Як вирішували? Ходили до начальства? Сподіваюся, зрозуміло все написала…
Добрый вечер, такая ситуация: уже третий месяц нормально не можем адаптироваться, по утрам сильно плачет. У нас два воспитателя, с одним всё нормально, с другим что-то пошло не так с самого начала. Думаю, из-за того что у него трудная адаптация, её это напрягает — он как её видит утром, ещё сильнее начинает плакать, прямо до истерики. И чтобы не быть голословной, это мне сказала и другой воспитатель, по словам няни (няня тоже это сказала).
И ещё на прошлой неделе я ей сказала, ну как сказать, я её попросила не кривлять моего ребенка. Не первый раз, когда я его переодеваю, он плачет и она его начинает кривлять, типа «уууу» (плачет), а сын этого не любит и ещё больше плачет (такой себе метод адаптации). Один раз я ей сказала, что ему не нравится, да, это прекрасно и так видно, а она: «ну зато он успокоится» 🤦🏻️. Ну-ну, второй раз опять такая ситуация, я ей, ему не нравится, он ещё больше плачет, она: «ну я же шучу». После этого она перестала со мной здороваться 🤦🏻️.
Так вот другая воспитательница сказала (предложила) мне сходить к старшему воспитателю, поговорить. Я ей говорю, она щас всё ей расскажет, эта вообще нас сожрет. Но она сказала, что не расскажет, а будет приходить наблюдать. Так вот вопрос: были ли у кого проблемы с воспитателями? Как решали? Ходили к начальству? Надеюсь понятно все написала…
а она точно воспитатель? я б и к заведующей сходила в такой ситуации
Как я поняла из их двоих она даже главная
У нас навпаки вихователі намагалися тих, хто плаче, зацікавити, захопити, заговорити і відвести до групи.
ничего себе, тогда надо со старшими разговаривать у нас наоборот воспитатели старались тех кто плачет завлечь увлечь заболтать и увести в группу