Доброго дня, дівчата! Просто хочу поділитися переживаннями чи емоціями, не знаю, як правильно. Сього…

Доброго дня, дівчата! Просто хочу поділитися переживаннями чи емоціями, не знаю, як правильно. Сьогодні наснився сон. Не можу сказати, що це кошмар, нічого поганого в ньому не було, але мені було дуже страшно. Ніколи так страшно і яскраво я не відчувала таких емоцій. Прокинулася від власного крику, добре, що не голосно і нікого не розбудила, вся в холодному поту. Через кілька секунд зрозуміла, що це лише сон. Раніше нічого подібного не снилося і тим більше, щоб з такою реакцією. Сон показував, що я в якомусь пологовому будинку чи лікарні, для мене терміново викликали лікаря, який сказав, що я ось-ось народжу. Він прибіг звідкись з іншої операції і всю ніч був, типу, біля мене. І ось момент: я народжу маленьку дівчинку, розумію, що це моя донька, четверта дитина, і тут захльостують емоції. Я розумію, що чоловік не буде радий, тільки не знаю чому. Забираю малятко і опиняюся вдома. І начебто все добре, я називаю її Машею, що дивно, мені ім'я особливо ніколи не подобалося. Уві сні приходить чоловік, дивиться на мене і новонароджену і йде. Далі з'являються мої батьки, я намагаюся сховати дитину, навіщо? Знову не розумію. Зрештою мама помічає і запитує: хто це? Я кажу, моя донька, наша четверта дитина, кажу, що назвала Машею. Мама бере її на руки, в цей момент підбігає Іришка, моя справжня донька, яку зараз воджу в садок. Хлопчики вдалечині стоять, теж не розуміють усього. І тут мене накриває, що її, Машу, треба ростити, піднімати, що все заново, і приходить думка: а чи зможу я, знову знову? І все... Купа емоцій, страх, нерозуміння... І я прокидаюся 🤦️фух....