А тут вже справжній треш. Другий шлюб виявився з сюрпризом. Чоловік у мене не простий, впертий баран…

А тут вже справжній треш. Другий шлюб виявився з сюрпризом. Чоловік у мене не простий, впертий баран, але зате спокійний і врівноважений. Тут я, правду кажучи, не знаю, хто винен. Вирішили ми на третю дитину, тобто на другу в цьому шлюбі. Була підозра, що з темою щось не так, але поки без кіпішу. Завагітніла, все класно, дівчинка, татова принцеса. Але моє самопочуття різко погіршувалося, боліло все, що можна, я ледве ходила. Стала сильно істеричною, зазвичай я в танку. Плюс переїзд у нове житло, потрібен був ремонт. Плюс у Артема почало погіршуватися самопочуття. І як підсумок — скандали, він постійно йшов з дому, типу я його виганяю. Якось прийшло повідомлення «Я сьогодні буду пізно, автобус не прийшов». Встигла прочитати, і воно видалилося. Їжаку зрозуміло, кому воно адресувалося. Зарплата стала «пропадати», якийсь банк навіщось списує. У 8 місяців вагітності ми розлучилися, але він ще робив вигляд, що піклується про мене. А я просто жила. Народила. Альона була дуже неспокійною, вона зовсім не спала. Артем зі своїми комплексами і вічними лікарняними... Чуйка підказує, одна не витягну. Покликала назад, поговорили. Обіцяв подумати. Залишався ночувати, але я помітила, що він провокує скандали, щоб піти. І якщо я не піддаюся, він сильно нервує. Сталося так, що ми з Альоною корону підхопили. Я лягти в лікарню не могла, ліг він. Ось я кайфанула!!! У лікарні він мені написав, що не вивозить сім'ю, що з нами жити не хоче, але про дітей буде піклуватися. Ну ок. Я речі Альони склала в валізу і відвезла свекрусі. Як та кричала!!!! Її вся вулиця чула😂 Ну а як? Діти спільні, один мені, а другий йому. Все чесно. І вже хвилин через 15 дзвонив чоловік — «пробач, біс попутав, хочу повернутися». Ну так, ну так...