Дівчата, скажіть, у вас теж так буває? Дочка дуже довго завжди збирається. Ну просто жах. Ми живемо…

Дівчата, скажіть, у вас теж так буває? Дочка дуже довго завжди збирається. Ну просто жах. Ми живемо в двоповерховому будинку. Я завжди спускаюся на перший поверх і тут же миюся тощо, готую сніданок, збираюся. Сьогодні треба було їхати на УЗД. Старшу розбудила, збирала молодшого, відвела до дитячого садка. З моменту пробудження минула година. Я піднімаюся до неї — стоїть у нічній сорочці перед шафою. ААААААА. Взяла телефон. Жодного руху. Тиша. Кричала їй кілька разів, щоб збиралася (не люблю ходити туди-сюди між поверхами). Коротко, ще через 50 хвилин вона спустилася на сніданок. Не одягнена (тобто вдягнена в домашнє, ще треба переодягнутися). За цей час я встигла написати сусідці, опублікувати пост, перевірити маршрут до поліклініки, оплатити страховку для авто, приготувати сніданок. Блін, це кошмар. Кожен раз збирання по 2–2,5 години — і мої постійні крики, що треба шевелитися, треба швидше, нам скоро виходити тощо. Я вже не знаю, що робити. Кричала, наказувала, просила, пояснювала, заохочувала. Ніяк. Встати над нею і стояти? Я сама так не встигну зібратися та з'їсти. У дитинстві вона швидко збиралася. Не знаю, що і коли пішло не так. Якщо є телефон — сидить, блукає очима. Якщо немає телефону — може сісти й прочитати книгу. Що вона там ще робить у своїй кімнаті, я не знаю. Крик душі просто(((