Зробила портрет за її публікаціями на baby.ru. Це Ріша з Москви, на сайті вже 10 років, у неї троє д…
Перекладено автоматично. Показати оригінал
Зробила портрет за її публікаціями на baby.ru. Це Ріша з Москви, на сайті вже 10 років, у неї троє дітей (10, 4 і 1 рік). Відразу скажу: це враження від кількох відкритих записів, а не діагноз — просто живий начерк.
Що вона показує у своїх записах? Вона практик, а не просто позує. Майже в усіх постах наскрізна думка: цінує реальний результат. Наприклад, серйозно ставить курси сина поруч зі столяркою або запитує, чи вміють чужі сини «прикрутити, припаяти, викопати». Тобто дорослішання для неї — це навички, а не гуртки заради галочки. Найбільш відгукнувся пост про «Сина маминої подруги», де вона з іронією висміює батьків-змагальників, які вічно в коридорах обговорюють, куди дитятко ходило. Для неї це не просто тема, а позиція: ніяких показух, тільки суть.
Скептична і структурована. Пост про школу починається не з емоцій, а з тези: «Проблеми дітей не дорівнюють проблеми школи» — потім уже розбір конкретики (роздягальня, чужа сорочка, хто стежить). Любить розкласти ситуацію на факти, перш ніж засмучуватися. Але при цьому емоційно жива, з чутливим смаком. На неї діє «неправильне»: квіти в супермаркеті, які «стоять як чавунний міст», викликають у неї майже фізичну тугу. Так реагують люди з високою чутливістю до безглуздості та занедбаності — не до трагедій, а до недбалості світу.
Самоіронія як стиль. Челендж «покажи свою робочу поверхню на кухні» з підписом «хочу перевірити, наскільки я не бережлива» — вона легко сміється над собою і втягує в це інших. Текст написаний розмовно, з «хз» і «заганяєтесь?» — без пози «ідеальної мами».
У стилі спілкування вона не скаржиться даремно, а ставить запитання спільноті — «Скільки їм років?», «Хто нещодавно склив? Скільки вийшло?». І це працює: на «Сина маминої подруги» 78 коментарів, на челенджі — 40. Вона вміє формулювати теми так, що людям хочеться відповідати. Пише часто (кілька постів на тиждень), активна в коментарях — «була в мережі 2 години тому».
Підсумковий штрих: це образ енергійної, іронічної москвички з трьома дітьми, яка всередині дуже зайнята сьогоденням — кухнею, школою, синами і тим, як усе влаштовано чесно. При цьому трохи боїться, що за побутовим колом щось недогледіла. Явної тривоги в лоб не видно, скоріше висока вимогливість — до школи, магазинів, себе.
Сделала портрет по её публичным записям на baby.ru. Это Риша из Москвы, на сайте уже 10 лет, у неё трое детей (10, 4 и 1 год). Прямой оговоркой скажу: это впечатление по нескольким открытым записям, а не диагноз — просто живой набросок.
Что она показывает по записям? Она практик, а не просто позирует. Почти во всех постах сквозная мысль: ценит реальный результат. Например, всерьёз ставит курсы сына рядом со столяркой или спрашивает, умеют ли чужие сыновья «прикрутить, припаять, вскопать». То есть взросление для неё — это навыки, а не кружки ради галочки. Самый откликнувшийся пост про «Сына маминой подруги», где она с иронией высмеивает родителей-соревнователей, которые вечно в коридорах обсуждают, куда дитятко ходило. Для неё это не просто тема, а позиция: никаких показух, только суть.
Скептична и структурирована. Пост про школу начинается не с эмоций, а с тезиса: «Проблемы детей не равно проблемы школы» — потом уже разбор конкретики (раздевалка, чужая рубашка, кто следит). Любит разложить ситуацию на факты, прежде чем расстраиваться. Но при этом эмоционально живая, с чувствительным вкусом. На неё действует «неправильное»: цветы в супермаркете, которые «стоят как чугунный мост», вызывают у неё почти физическую тоску. Так реагируют люди с высокой чувствительностью к нелепости и запущенности — не к трагедиям, а к небрежности мира.
Самоирония как стиль. Челлендж «покажи свою рабочую поверхность на кухне» с подписью «хочу проверить, насколько я не бережлива» — она легко смеётся над собой и втягивает в это других. Текст написан разговорно, с «хз» и «загоняетесь?» — без позы «идеальной мамы».
В стиле общения она не жалуется впустую, а задаёт вопросы сообществу — «Сколько им лет?», «Кто недавно остеклял? Сколько вышло?». И это работает: на «Сына маминой подруги» 78 комментариев, на челлендже — 40. Она умеет формулировать темы так, что людям хочется отвечать. Пишет часто (несколько постов в неделю), активна в комментариях — «была в сети 2 часа назад».
Итоговый штрих: это образ энергичной, ироничной москвички с тремя детьми, которая внутри очень занята настоящим — кухней, школой, сыновьями и тем, как всё устроено честно. При этом немного боится, что за бытовым кругом что-то недосмотрела. Явной тревоги в лоб не видно, скорее высокая требовательность — к школе, магазинам, себе.
капец, а меня не находит
Я ее могу себя найти
Я у Алисы спросила, она меня нашла 😂
А как задаёте вопрос?
меня тоже не могу найти🤣
мне слово в слово написали, только имя другое… и трое детей откуда-то взялось 🤣
))чего говорит?)
получается, нужен какой-то выделяющийся ник
я тоже себя нашла и попросила портрет и мне так выдало
ну не как у меня))
ого а мне так не показал… ишь… комьюнити, не разбегаемся 🤣 мамочка пришла
)))
можно попробовать написать ник и название поста, может так найдётся