Мама чоловіка тимчасово переїхала до нас, термін невідомий — рік чи два. Вона мене просто доводить.…

Мама чоловіка тимчасово переїхала до нас, термін невідомий — рік чи два. Вона мене просто доводить. Все не так, все не те. Якщо одне й те саме скажемо я чи її донька, то, звісно, її донька має рацію. Вічно кличе всіх у гості. Зараз канікули, і вона покликала свою доньку. (Суть у тому, що зараз ми живемо в її будинку, але мова не про це). Вона продала свою квартиру, в якій жила, і переїхала до нас, зі словами, що це її дім. Чоловік будує зараз будинок, і у вересні ми вже маємо відділитися від неї, бо вона забирає у нас цей будинок. Через це ми з чоловіком постійно сваримося, бо вона хоче, щоб усе було так, як вона хоче. Навіть якщо ввечері я виходжу з дітьми та чоловіком у парк гуляти, вона починає закочувати очі й казати: "Вдома бардак, а ти гуляєш". Хоча бардак у її розумінні — це немиті вікна, які я мила 2 тижні тому, і непрасовані фіранки, або діти зняли одяг і поклали в передпокій. Я дуже мовчазна, раз відповім, а вдруге мовчу. І потім усе розповідаю чоловікові. А елементарно, о 8 ранку я відводжу дітей у садок/школу, приходжу, щоб лягти, вона починає гриміти, голосно дивитися фільм або розмовляти телефоном, щоб я не спала. А якщо я лягаю, вона каже: "Оце ти даєш". "Вдома справ повно, а ти відпочиваєш". Я так втомилася...:: Чоловік вічно на роботі, а я вічно з нею. Я вже не знаю, як їй сказати, щоб вона відчепилася від мене. Через неї я стала зриватися на дітей та чоловіка.