Проблеми дітей – це не проблеми школи. Син був на фізкультурі, речі залишаються у них у роздягальні.…

Проблеми дітей – це не проблеми школи. Син був на фізкультурі, речі залишаються у них у роздягальні. Роздягальня не зачиняється, ніхто за речами не дивиться. Цього тижня він прийшов не у своїй сорочці, а в чиїйсь неймовірно брудній та смердючій. Сьогодні дзвонить, знову фізкультура, тільки тепер рюкзак випотрошили, не знайшли банківську картку та пропуск... Дзвоню класному керівнику, вона щось там шукала... Запитую, чи можна камери подивитися... Ну, ви розумієте, вона дивиться в інший бік... Пздц... На запитання, чому не зачиняється роздягальня – не знають... А потім усе перевернулося в розмові, і мені плавно почали говорити про його погану поведінку. І тепер, якби, і байдуже, що дитина без картки та пропуску, адже вона поводиться так погано... Минулого року в нього вкрали самокат... І знову мені відмовили у перегляді камер... Не пам'ятаю, як було в моєму дитинстві, але зараз ніби начхати на проблеми дітей... А на проблеми незручних дітей – нам... вдвічі.