Чи засудили б ви цю жінку? Вона народила сина дуже передчасно, у дитини, окрім ДЦП, є ще низка діагн…
Перекладено автоматично. Показати оригінал
Чи засудили б ви цю жінку?
Вона народила сина дуже передчасно, у дитини, окрім ДЦП, є ще низка діагнозів (точних не знаю, близько не спілкуємося, це просто сусідка). Чоловік пішов по хліб, вона виховує сама. У місті її знають усі, бо часто відкриває збори на реабілітацію. На роботу вийти вона не може (як я зрозуміла, з ріднею теж туго), живе на пенсію по інвалідності, але квартира у неї своя.
Зважилася вона на такий крок, щоб здати дитину в дитячий будинок. Каже, що вже нерви на межі. Дитина навіть не може ковтати, рефлексів немає, лежить і дихає. Поділитися їй, мабуть, не було з ким, вона розповіла нашій сусідці-бабусі, та всім розпустила, тепер у нас увесь під'їзд бабок збирається щовечора біля під'їзду і поливає її лайном.
Сьогодні ввечері я поверталася додому, і вони атакували мене: «А ти як до цього ставишся? Як своє дитя можна здати??». Я відповіла, що не можу судити людину в такій ситуації, маючи здорову дитину. Мій сам ходить, сам себе обслуговує, на даний момент я з ним відпочиваю (йому 5 років, він більш самостійний), і взагалі не нам судити.
Ось вона типу має свою квартиру, пенсію по інвалідності і зважилася на такий крок. І вже днів 5 у нас жіночий кіпіш. Чоловік сказав, що бачив, як саму цю жінку відчитували біля під'їзду.
Ви як до такого ставитеся? Просто цікаво. Засуджуєте чи теж байдуже, хто як живе?
Вы бы осудили эту женщину?
Она родила сына очень преждевременно, у ребенка помимо ДЦП есть еще ряд диагнозов (точных не знаю, близко не общаемся, это просто соседка). Муж ушел за хлебом, она растит одну. В городе её знают все, так как часто открывает сборы на реабилитацию. На работу выйти она не может (как я поняла, с родней тоже туго), живет на пенсию по инвалидности, но квартира у неё своя.
Решилась она на такой шаг, чтобы сдать ребёнка в детский дом. Говорит, что уже нервы на пределе. Ребёнок даже не может глотать, рефлексов нет, лежит и дышит. Поделиться ей видимо не с кем было, она рассказала нашей соседке-бабушке, та всем распустила, теперь у нас весь подъезд бабок собирается каждый вечер около подъезда и поливают её говном.
Сегодня вечером я возвращалась домой и они атаковали меня: «А ты как к этому относишься? Как свою кровинку можно сдать??». Я ответила, что не могу судить человека в такой ситуации, при наличии здорового ребёнка. Мой сам ходит, сам себя обслуживает, на данный момент я с ним отдыхаю (ему 5 лет, он более самостоятельный), и вообще не нам судить.
Вот она типа имеет свою квартиру, пенсию по инвалидности и решилась на такой шаг. И уже дней 5 у нас бабский кипиш. Муж сказал, что видел как саму эту женщину отчитывали около подъезда.
Вы как к такому относитесь? Просто интересно. Осуждаете или тоже всё равно, кто как живет?
нет, не осудила бы.
Мы несколько лет с мужем и старшей дочерью волонтерили в детском доме интернате, в самом сложном корпусе-дети с тяжелейшими пороками развития… Ноль осуждения.Только обнять.
Не осудила бы. А бабок таких сплетниц не люблю…
Главное, чтобы этой женщине комфортно было.
Я бы не лезла не в своё дело
Есесна! еще пол года кости можно будет мыть...
Дак взяли бы себе тогда этого ребенка, раз такие умные))) на словах и на деле, вещи разные. Нет не осудила. Это лучшее что она может сделать, жизнь то проходит, она одна.