Кілька разів я пропускала, бо мені було нецікаво. На один захід хотіла піти, але не вийшло. А тут я…

Кілька разів я пропускала, бо мені було нецікаво. На один захід хотіла піти, але не вийшло. А тут я все ж таки сходила: зайшли, сіли за стіл, оточили директора чоловіка, реготали, познайомилися. Підходять його колеги (всього їх було шість — працюють усі разом, корпоратив чоловіка): «Ой, ми тебе уявляли інакше, думали, ти повна, адже троє дітей». Я їм: «Так у вас у всіх по троє, в чому суть? Здорова жінка завжди в тілі (це про трьох жінок)». Повернулася до чоловіка: «Ти ніби в психдиспансері працюєш, а мене не зупиниш, я чекаю наступного виходу». Одна підходить, дружина директора, бухгалтер: «Привіт, я Люба». «Привіт, Настя». «А ти коли на роботу збираєшся, дитині 1.1?». Я їй відповідаю: «Мені тобі відзвітувати треба, Люба?». «Ні, просто я вийшла в 1.3 з усіма». «Ну ти молодець, Люба», — а я й виходити нікуди не збиралася. Одна запитала: «Де взяти такі колготки як у тебе і чому чоловік дозволяє в них ходити?». Ще одна, не пам'ятаю ким працює і як її звати. Я кажу: «Ой, ну не знаю, я хлопчиків не люблю» (про стать дітей). «Ну буває всяке, хтось хлопчиків не любить, хтось нетактовний і тупий». «А в тебе є діти?». «Так, два сини» 🫤. Коротше, в підсумку мені запропонували роботу, де працює чоловік 😁. 5-2, з 8-17, зарплата 140. Дякую, але ні. І ось вчора директор чоловіка запитав: «На віддаленій роботі не проти попрацювати? 3-5 годин, 5-2 графік за 70». Я сказала: «Ні, не цікаво». У підсумку він мені до 100 підняв, я сказала, що подумаю…