Що з дитинства досі сидить у вашій голові? Поговорімо. Пам'ятаю, як піднімалася до групи сходами, і…
Перекладено автоматично. Показати оригінал
Що з дитинства досі сидить у вашій голові? Поговорімо.
Пам'ятаю, як піднімалася до групи сходами, і назустріч ішла вихователька, вітаючись зі мною. А я така була сором'язлива, мовчала у відповідь і дивилася в підлогу. 😃
Пам'ятаю, як ніколи не спала в садочку. У нас був один хлопчик, який час від часу писався, і всі сміялися з нього. Інший колупався в носі, а третій був товстенький — під ним провалювалося ліжко, тут усі були в паніці. 🤣
Пам'ятаю, як готувалися до зустрічі НЛО 🫢, просто на вулиці всі ховалися, але тарілка не прилетіла.
І пам'ятаю, як ненавиділа вівсянку і чекала нагоди: як тільки нянечка піде, я швидко в бік виливала. А мені вона казала, яка я молодець, і хотіла дати добавки.
Ще пам'ятаю, їжа була завжди праворуч від мене, там лежала запіканка, її я теж не їла, от дурепа була. Яка ж вона була нереальна, це я зараз розумію.
А ще запам'яталися банани, мабуть, їх давали дуже рідко.
Ще пам'ятаю, малювати треба було фігури, отже, це була підготовча група, а я полічила це нудним і списала картину на стіні, там було з «Союзмультфільму» П'ятачок з Вінні Пухом.
Пам'ятаю, як я принесла одного разу статуетку горобчика з порцеляни (бабуся, мати батька подарувала). Навіщо мама дозволила взяти мені в садок таку іграшку, чортзна-що.
Як гралися ми на вулиці, і дівчинка Ксюша схопила його і стала тягнути в мене з рук, кажучи, що це її. Тягнули, тягнули, і він розбився, як же її ненавиділа і які сльози лила.
Діліться спогадами.
Что из детства до сих пор сидит в вашей голове? Давайте поболтаем.
Я помню, как поднималась в группу по лестнице, и навстречу шла воспитатель, здороваясь со мной. А я такая была стеснительная, молчала в ответ и смотрела в пол. 😃
Помню, как никогда не спала в саду. У нас был один мальчик, который время от времени писался, и все смеялись над ним. Другой ковырялся в ногах, а третий был толстеньким — под ним проваливалась кровать, тут все были в панике. 🤣
Помню, как готовились к встрече НЛО 🫢, прямо на улице все прятались, но тарелка не прилетела.
И помню, как ненавидела овсяную кашу и ждала случая: как только нянечка уйдет, я быстро в бочок выливала. А мне она говорила, какая я молодец, и хотела дать добавки.
Ещё помню, еда была всегда справа от меня, там лежала запеканка, её я тоже не ела, вот дурочка была. Какая же она была нереальная, это я сейчас понимаю.
А ещё запомнились бананы, видимо их давали очень редко.
Ещё помню, рисовать надо было фигуры, значит, это была подготовительная группа, а я посчитала это скучным и срисовала картину на стене, там было из «Союзмультфильма» Пятачок с Винни Пухом.
Помню, как я принесла однажды статуэтку воробушка из фарфора (бабушка, мать отца подарила). Зачем мама разрешила взять мне в сад такую игрушку, фиг знает.
Как играли мы на улице и девочка Ксюша схватила его и стала тянуть у меня из рук, говоря, что это ее. Тянули, тянули, и он разбился, как же ее ненавидела и какие слезы лила.
Делитесь воспоминаниями.
выборочно. помню как меня в бассейн не пустили из-за прививки
помню как в борщ и суп ложили зелёный лук свежий 😄
Да, очень много помню что из детского сада и в целом из детства
помню многое
так поделитесь
меня в школе от лука вырвало, такой кусок попался 😬
Вот это методика))))
Очень многое помню, даже какие сны снились на тихом часу.
Як хлопчик мені показав писю, племню))
Важених був. Точніше, ухажер. З прізвищем Філімонов. А я його лимонем кликала. Він одягав мене на вулицю, шнуркував черевики — цього я не пам'ятаю, мама розповідала.
Як каталися по сходах, як з гірки.
Як облучали лампами якими-небудь. Будували в музичній залі всіх у трусах, одягали окуляри, і запах від ламп був специфічним.
Як перевели мене й того хлопчика, що показував писю, в іншу групу. Я плакала, а він заспокоював мене. Как пока ела суп, меряла ложкой — если не наливается в ложку уже, можно не есть дальше. Как заставляли доедать. Как мальчик мне письку показал плмню)) Жених был. Точнее, ухажер. С фамилией Филимонов. А я его лимоном обзывала. Он меня одевал на улицу, ботинки зашнуровывал — это я не помню, мама рассказывала. Как катались по лестницам как с горки. Как облучали лампами какими-то. Строили в музыкальном зале всех в трусах, надевали очки и запах от ламп был специфический. Как перевели меня и того мальчика, показывающего письку, в другую группу. Я рыдала, а он меня успокаивал.
Пам'ятаю, як принесла повітряну кульку (здуту) в садок, вихователька забрала її на час сну, а потім не змогли її знайти, загубилася. Як гуляли, пам'ятаю, хлопчика, який подобався, пам'ятаю. Як водили хоровод навколо мене на день народження. Насправді, дуже багато чого пам'ятаю.
Помню подружку свою Катю. Как болтали с ней и представляли как будем жить, когда вырастем. Помню как принесла воздушный шарик(сдутый) в сад, воспитательница забрала его на время сна, а потом не смогли его найти, потерялся. Как гуляли помню, мальчика, которому нравилась, помню. Как каравай водили вокруг меня на др. На самом деле очень много чего помню.
не, у нас одна добрая была, а вторая вот редкостная… каша это мелочь остальное и вспоминать не хочется.
это точно