Перекладено автоматично. Показати оригінал
Ох уже ця вселенська несправедливість — вічно тим, хто хоче спати, доводиться вкладати тих, хто спати зовсім не хоче. Вчора мої «товариші» взагалі ніяк не бажали лягати. Зуби почистили, я їм почитала, увімкнула аудіоказку (вони люблять засинати під якесь бубоніння), вимкнула світло і... Почалося.
— Мам? Тату? Ми спати не хочемо! Увімкніть світло! І взагалі, нам нудно!
Ага, ну й зараз. Нічого, у повній темряві побродили, самі знайшли шлях назад і лягли. Звідки в них стільки енергії? Поділилися б, чи що...
Ох уж эта вселенская несправедливость — вечно тем, кто хочет спать, доводится укладывать тех, кто спать не хочет совсем. Вчера мои «товарищи» вообще никак не желали ложиться. Зубы почистили, я им почитала, включила аудиосказку (они любят засыпать под какой-то бубнёж), выключила свет и... Началось.
— Мам? Пап? Мы спать не хотим! Включите свет! И вообще, нам скучно!
Ага, ну и сейчас. Ничего, в полной темноте побродили, сами нашли путь обратно и легли. Откуда у них столько энергии? Поделились бы, что ли...
Зараз спокійно сплю о 22:00, раніше о 01:00...🤷
Я рада что закончился сад и нет тихого часа. Сейчас спокойно спать в 10 вечера, раньше в 01:00...🤷